Війок, війка, м. Ум. отъ вій, воя.
Доспі́лий, -а, -е. Спѣлый, созрѣвшій. Доспіле яблуко.
Наре́шті нар. Наконецъ. А нарешті піп Кирика кулаком у стіну: пішов геть з моєї хати, єретичий сину! Ой пив мед і горілку, ще й музики водив, а нарешті досталося, що в полиції сидів.
Плющити, -щу, -щиш, гл. Закрывать глаза. Плющить він очі.
Посадитися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Сѣсть. Брат посадився з тим парубком. 2) Быть посаженнымъ. Сказали б шовковиці оцій: викоренись і посадись у морю.
Ріпник, -ка, м. Работникъ, добывающій нефть.
Сап'ян, -ну, м. Сафьянъ. На нозі сап'ян рипить, а в борщі трясця кипить.
Скаженівка, -ки, ж. Бѣшенство, водобоязнь. Треба дать чогось од скаженівки отому собаці рудому. Чоловік у горільці, як собака у скаженівці.
Ускучитися, -чуся, -чишся, гл. Надоѣсть, наскучить. Був то багач, і бідний чоловік ходив до нього худоби позичати, і йому вскучилося давати.
Щаблястий, -а, -е. Имѣющій щаблі.
