Бозя, -зі, м. 1) Богъ (дѣтск.). 2) бозя калачі везе. Такъ говоритъ дѣтямъ, когда громъ гремитъ. То же значеніе: бозя свариться. 3) піти до бозі. Пойти въ церковь. Ум. бозінька.
Дрі́бен прил. = дрібний. А не піде дрібен дощик без чорної хмари.
Зле́пкуватий, -а, -е. О печеномъ хлѣбѣ: слипающійся, во время печенія, съ другимъ.
Кума, -ми, ж. Кума. Багатті шепче з кумою, а вбогий — з сумою. Ум. кумасенька, кумася, кумка, кумонька, кумочка, кумця. Куди се ти, кумасенько, біжиш? Ой щучечки для кумочка, а карасі за для кумасї. А сам пішов до кумоньки. Вмілисте, кумцю, варити, та не вмілисте давати.
Мули́тися 2, -лю́ся, -ли́шся, гл. Заносить иломъ.
Нагної́тися, -ною́ся, -ї́шся, гл. Унавозиться.
Нади́ми, -мів, м. мн. Паховая грыжа.
На́кри́во нар. 1) Въ сторону, вкривь. Накриво цілиш. 2) говорити накриво. Противорѣчить. І не говори накриво, — вона зараз на цабе.
Розгарячити, -чу́, -чи́ш, гл. Разгорячить.
Чужосілець, -льця, м. Человѣкъ изъ чужого села. Не ви сінечки робили, робили сінечки чужосільці.
