Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нажитний

Нажитни́й, -а́, -е́. Благопріобрѣтенный, наживной. То все нажитне, — ізнов розживемося. Як пійде на добро, то й купимо. Г. Барв. 285. нажитна дитина. Ребенокъ рожденный внѣ брака. Людське око на мене гостро дивилось, і на мене, і на моє нажитне, на моє неблагословенне. Г. Барв. 484.. Cм. наживний.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЖИТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЖИТНИЙ"
Давні́сінько нар. Очень давно. Та вже вона давнісінько моя. Кв. II. 187.
Діравка, -ки, ж. = Друшляк 1. Вх. Уг. 236.
Дорожня́, -ні́, ж. = дорожнета. Теперки дорожня на всім стала. Камен. у.
Запу́тати, -таю, -єш, гл. = заплутати.
Кокоруддя, -дя, с. соб. Шишки (сосны и пр.). Вх. Уг. 245.
Маґера́н, -ну, м. Раст. = майран. Вх. Уг. 251.
Парочка, -ки, ж. Ум. отъ пара.
Помурмотати, -чу́, -чеш, гл. Побормотать.
Такось нар. Такъ. Шейк. якось-такось буде. Какъ нибудь будетъ.
Трунонька, труночка, -ки, ж. Ум. отъ труна.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЖИТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.