Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

належатися

Нале́жатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Належаться. Уже ти в садочку та й належався. Чуб. V. 802. 2) = належати 2 — 4. се мені́ нале́житься. Это мнѣ принадлежите, это мнѣ слѣдуетъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЛЕЖАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЛЕЖАТИСЯ"
Безличник, -ка, м. Безстыдникъ. Шейк.
Докі́рливо нар. Укоризненно.
Захво́йдати, -даю, -єш, гл. Загрязнить. Де це ти захвойдала спідницю?
Повтирати, -ра́ю, -єш, гл. Утереть (многихъ). Повтирай дітей, бач як повмазувалися квашею. Богод. у.
Помислити, слю, лиш, гл. Подумать. Бачиш мене, милий, гожу, хорошую, гожу, хорошую, повік здоровую; а борть, Боже, недуги, тогді ти помислиш об другій. Мет. 46.
Проповідувати, -дую, -єш, гл. Проповѣдывать. Я проповідувати буду про його твори несказані. К. Псал. 168.
Рушничок, -чка, м. Ум. отъ рушник.
Спізнаватися, -наю́ся, -єшся, сов. в. спізна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Знакомиться, познакомиться, сходиться, сойтись. Як з тобою спізнавались, — сухі дуби розвивались. Чуб. V. 62. Ой хвортуно, хвортунонько, що ти нам зробила, дала ти нам спізнатися, тепер розлучила. Чуб. V. 278.
Управити, -ся. Cм. управляти, -ся.
Шкодниця, -ці, ж. 1) = шкідниця. 2) Шалунья, проказница.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЛЕЖАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.