Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

належатися

Нале́жатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Належаться. Уже ти в садочку та й належався. Чуб. V. 802. 2) = належати 2 — 4. се мені́ нале́житься. Это мнѣ принадлежите, это мнѣ слѣдуетъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЛЕЖАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЛЕЖАТИСЯ"
Безтолочний, а О землѣ: не бывающій подъ паромъ, не идущій въ толоку. Черниг.
Будчаний, -а, -е. Принадлежащій будці. Дивлюсь — будчані двері одчинені. Екатер. у.
Зайча́, -ча́ти, с. Зайченокъ.
Копієчка, -ки, ж. Ум. отъ копійка.
Неоднаково нар. Неодинаково, несходно, различно. Cм. неїднаково.
Понасолоджувати, -джую, -єш, гл. Насластить (во множествѣ).
Розмолоти, -мелю, -леш, гл. Размолоть. Чуб. І. 117.
Степно нар. Достаточно степи, много степи. У нас було степно. Херс. г.
Хапиця, -ці, ж. ? Хапало в хапиці, хапиця ж по пиці. Ном. № 13335.
Хіп! меж. Хвать! Мир. ХРВ. 321. Він підкрався та хіп її за хвіст, та й піймав. Рудч. Ск. II. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЛЕЖАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.