Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

начути

Начути, -чую, -єш, гл. Прослышать, узнать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 534.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЧУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЧУТИ"
Безосновний, -а, -е. Необоснованный. Галиц.
Височенько нар. Ум. отъ високо.
Горихвіст, -хвоста́, м. Птица. Lusciola phaenicurus (и tithys). Вх. Пч. II. 12.
Доси́та нар. Досыта. Ми їмо з корита, та до сита, а ви з блюда, та до худа. Ном. № 1614.
На́видіти I, -джу, -диш, гл. Любить. Він навидить цю дівчину. Борз. у. Вони мого дуже навиділи зроду. Федьк.
Наволіка́ння, -ня, с. Родъ вышивки на тулупахъ гарусомъ. Камен. у.
Онаджити, -джу, -джиш, гл. = оначити. Вх. Зн. 44.
Переплітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. переплестися, -ту́ся, -тишся, гл. Переплетаться, переплестися.
Пополуднувати, -дную, -єш, гл. Пополдничать.
Угорі нар. Вверху. Чого хмара не пада додолу, а висить вгорі? Ком. Р. ІІ. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЧУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.