Брьо́хатися, -хаюся, -єшся, гл. 1) Шлепаться, ударять объ воду. 2) Плескаться въ водѣ. Пірнає, брьохається, хлюпається. 3) Идти по водѣ или по жидкой грязи. Так і брьохав по воді. Пішов... брьохаться осокою та очеретами.
Вінкоплетини, -тин, ж. мн. Свадебный обрядъ: плетеніе вѣнковъ на головы невѣстѣ и жениху, совершаемое въ четвергъ предъ свадебнымъ воскресеньемъ и сопровождаемое обрядовыми пѣснями.
Злидарю́ка, -ки, ж. Ув. отъ злида́рь.
Кисличка, -ки, ж.
1) Ум. отъ кислиця. Адам ззів кисличку, а в нас оскома на зубах.
2) Дубовые орѣшки. Про хвороби, 14.
3) мн. Раст. Pyrola secunda L.
Клочаник, -ка, м. Кустарь плетельщикъ сѣтей. Такъ называются они въ Лохвицкомъ и смежныхъ уу., потому что закупаютъ на окрестныхъ ярмаркахъ клочанку.
Конянка, -ки, ж. Лошадиный пометъ, лошадиный навозъ.
Міздря́, -рі, ж. Мездра.
Попрохати, -ха́ю, -єш, гл. = попросити.
Хвалити, -лю́, -лиш, гл. Хвалить, восхвалять. Мого свекорка гудять, а батенька хвалять. Парубок так радіє та Бога хвалить, та панові дякує. хвалити бо́га. Слава Богу. Хвалить Бога, що ти приїхав, а то я тут турбувалась. Ти ж у мене, хвалить Бога, молода й хороша, як ягода. Хвалить Бога милосердного, ні одного козака з війська не втеряли.
Чатовник, -ка́, м. Караульщикъ, часовой. Чатовники кресові запорозькі.
