Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

немока

Немока, -ки 1), об. Тотъ, который не молится. Ном. № 10781. 2) ж. Илъ. Галиц. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 551.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕМОКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕМОКА"
Відбенькетувати, -ту́ю, -єш, гл. Отпировать.
Довгелю́чий, -а, -е. = Довжелезний. Харьк. у.
Ідеал, -лу, м. Идеалъ. Все, що чужі краї прозвали ідеалом, сияло перед ним в небесній красоті. К. Дз. 162.
Некрутка, -ки, ж. Жена рекрута.
Побут, -ту, м. = побит. К. Кр. 18. У такому побуті бажали Иван з Мотрею своїх діток зростити. Мир. ХРВ. 127.
Прихорний, -а, -е. Нарядный. Городницк. у.
Продути Cм. продимати.
Суропиця, -ці, суро́пка, -ки, ж. = суржик 1. Міусск. окр. Харьк.
Тра-ра-ра! меж. Припѣвъ. Грин. III. 461.
Шпити, шпитіти, гл. = шпати. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕМОКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.