Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нерухомий

Нерухомий, -а, -е. Неподвижный, недвижимый. Над водою сидить нерухомо сивий дід на камені, а там стоять нерухомі дівчата. К. Ор. Обомліла й заніміла, нерухома стала. К. МБ. III. 253. нерухо́ме добро́, майно. Недвижимое имущество.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 557.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕРУХОМИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕРУХОМИЙ"
Грозе́нце, -ця, с. Ум. отъ грозно.
Долі́чувати, -чую, -єш, сов. в. долічи́ти, -чу́, -чиш, гл. Досчитывать, досчитать. Нас волів та все лічив (зорі), а перед світом заснув, то й не долічив. ЗОЮР. І. 231.
Напха́ти, -ся. Cм. напихати, -ся.
Підвіяти Cм. підвіювати.
Позліплювати, -люю, -єш, гл. Слѣпить (во множествѣ).
Пошамотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Пошелестѣть, пошуршать.
Причалятися, -ля́юся, -єшся, гл. = причалюватися. Ці шалопути не причаляються до нас, цураються людей. Павлогр. у.
Турма 2, -ми, ж. Тюрьма. Драг. 202. Турма велика і кріпко збудована, та чорт їй рад. Ном. № 967, стр. 283. Обід поставив.... турмам і старцям. Міф. Г. 69.
Хапуга, -ги, м. Взяточникъ. Всіх покривав — і хапуг, і злодіїв. О. 1861. І. 94.
Хохля, -лі, ж. Жердь, съ привязаннымъ къ ней канатомъ невода, пропуская которую отъ проруби къ проруби подо льдомъ, тянуть неводъ. Вас. 187. Браун. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕРУХОМИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.