Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нерухомий

Нерухомий, -а, -е. Неподвижный, недвижимый. Над водою сидить нерухомо сивий дід на камені, а там стоять нерухомі дівчата. К. Ор. Обомліла й заніміла, нерухома стала. К. МБ. III. 253. нерухо́ме добро́, майно. Недвижимое имущество.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 557.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕРУХОМИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕРУХОМИЙ"
Зало́г, -гу, м. = заклад 4. Уман. у.
Ли́хва, -ви, ж. Процентъ, ростъ, прибыль. Позичив на лихву у жида три карбованці. Камен. у. Хто, грошима запомігши, лихви не приймає, — оттакий ніколи в світі смутку не дізнає. К. Псал. 29.
Подотісувати, -сую, -єш, гл. Дотесать (во множествѣ).
Попок, -пка, м. 1) Ум. отъ піп. 2) = жидок 2. 3) = попичка. Вх. Пч. II. 13.
Поцокувати, -кую, -єш, гл. Побрякивать. Ходила погойдуючись та підківками поцокуючи. Св. Л. 114.
Семинарія, -рії, ж. Семинарія.
Смертенний, -а, -е. Смертельно, безнадежно больной. Де вже їй устати? Зовсім смертенна лежить. МВ. (О. 1862. І. 92).
Сполокувати, -кую, -єш, сов. в. сполокати, -чу, -чеш, гл. = споліскувати, сполоскати. Желех.
Уповивати, -ваю, -єш, сов. в. уповити, -в'ю́, -єш, гл. Обматывать, обмотать, завернуть, запеленать. Вповила добре мішок рядном. І в китайку вповила. Н. п.
Шарок, -рка, м. Ум. отъ шар.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕРУХОМИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.