Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нерозум

Нерозум, -му, м. Неразуміе, глупость. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 557.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕРОЗУМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕРОЗУМ"
Бабі́й, -бія́, м. 1) Любитель женскаго пола, волокита, ловеласъ. 2) Нѣженка, уподобляющійся женщинѣ. Желех. 3) = Бабе́ць. Вх. Пч. II. 19.
Бляхман, -на, м. Туманъ передъ глазами. бляхмана пускати, бляхманом очі занести кому. Одурачить, обмануть кого, пустить кому пыль въ глаза. Желех.
Відгонити, -ню, -ниш, гл. 1) = відганяти. 2) Отдавать, припахивать. Вода чимсь одгонить. Кролев. у. Чим наївся, тим і відгонить. Нѣжин. у. На сім дворищі.... від усього пусткою відгонить. Св. Л. 310. Місцина справді стала пустирем одгонити. Мир. ХРВ. 24.
Глядіти, -жу, -диш, гл. 1) Глядѣть, смотрѣть. Гляди ж, півнику, як прийде лисичка — не одкликайся. Рудч. Ск. II. 4. — в голові. Искать насѣкомыхъ въ головѣ. Та свекорку годи: в головці гляди. Грин. ІІІ. 551. 2) Искать, щупать ища, пробовать, узнавать. Молода сховалася і дружба виходит на двір і глядит молодої, а не може сам найти. Грин. ІІІ. 507. Нам уже докучило їсти пшеничний хліб, ідім глядіть житнього. Чуб. II. 336. Вгородив свердло в землю, а.... щось за бороду лап. Перемовчав мій батько, тілько боїться тим свердлом більш глядіти (скарба). Драг. 87. Глядят короваю, чи спікся. Грин. ІІІ. 502. 3) Слѣдить, обращать вниманіе. Коли кінь не глядить дороги, то гляди ти! Чом не глядиш? Лохв. у. Гляди себе, то й буде з тебе. Ном. № 9586. 4) Беречь, присматривать. Я її розуму навчала і добра її гляділа. МВ. 5) Соблюдать. Та ти б не глядів празника та поїхав би у поле орати. Рудч. Ск. І. 165. Треба глядіти п'ятниці і середи. О. 1862. IV. 91.
Голомшивий, -а, -е. 1) Плѣшивый. Голомшива голова. Борз. у. Употребляется въ презрительномъ смыслѣ. Дуже ти голомшивий, щоб мене подужав. Кобел. у. 2) Безостый, безусый (о хлѣбахъ). Угор.
Грудо́чок, -чка, м. Ум. отъ груд.
Да́ль, -лі, ж. = Далечиня. Кв. (Желех.).
Крок, -ку, м. 1) Шагъ. Дурному з кроку ступити, — сто днів од пусту доступити. Ном. № 6212. Но що ту приходиш кроком зрадливим. Гол. І. 346. 2) Часть основы, которую ткачъ можетъ заткать до новаго поворота навоя: заткавъ ее, ткачъ, поворачивая верхній навой, развиваетъ съ него часть основы, навертывая въ то-же время сотканный крок полотна на нижній навой; крок находится между ма́ґлем і ля́дою. Шух. І. 258. МУЕ. III. 20.
Стулювати, -ся, -люю, -ся, -єш, -ся = стуляти, -ся.
Хватаний, -а, -е. = хапаний. Лучче своє латане, ніж чуже хватане. Ном. № 9685.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕРОЗУМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.