Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нерушиме

Нерушиме нар. Не двигаясь съ мѣста, постоянно. Ми з прадіда живемо тут нерушиме. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 557.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕРУШИМЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕРУШИМЕ"
Відельга, -ги, ж. = відлига. Вх. Зн. 7.
Добуди́тися, -жу́ся, -дишся, гл. Добудиться. Сонливого добудишся, лінивого дошлешся. Ном. № 10842.
Досипа́ння, -ня, с. Досыпаніе.
Наступ, -пу, м. Наступленіе. Тяжкі гріхи впинили предків наших від наступу на землі християнські. К. МБ. X. 18.
Підложити, -жу, -жиш, гл. = підкласти. Що ж будеш робить! огню не підложиш. Ном. № 2438. Сінця вскубну та воликам підложу. Г. Барв. 307.
Понатовкувати, -кую, -єш, гл. Тоже, что и натовкти, но во множествѣ.
Слупчастий, -а, -е. Въ видѣ столбика.
Турків, -кова, -ве Принадлежащій турку. Желех.
Цицак, -ка, м. Раст. Pedicularis comosa L. ЗЮЗО. I. 176.
Цуголка, -ки, ж. Большая трубчатая кость. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕРУШИМЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.