Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оборуч

Оборуч нар. = обіруч. Підняв його оборуч. О. 1862. VIII. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОРУЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОРУЧ"
Вертлюг, -га, м. Неподвижный винтъ, на которомъ что нибудь вращается. Cм. верклюг.
Віддиха, -хи, ж. Отдыхъ. Трихи та мнихи — нема оддихи. Ном. № 10952.
Гавза, -зи, об. Гнусливый человѣкъ, гнусливая женщина. Полт.
Гора́рь, -ря, м. Лѣсникъ въ горахъ. Вх. Уг. 233.
Злобствувати, -вую, -єш, гл. = злобувати. Злобствує на мене. Черк. у.  
Кресь! меж., выражающее звукъ высѣканія огня. Кресь да й єсть! Посл.
Поменувати, -ну́ю, -єш, гл. Поименовать.
Пообгледжувати, -джую, -єш, гл. Осмотрѣть (во множествѣ).
Посапати 2, -па́ю, -єш, гл. = посапувати.
Чкурнути, -ну́, -не́ш, гл. Побѣжать. Рудч. Ск. I. 128. І вибравшись на добру стежку, чкурнула просто до троян. Котл. Ен. IV. 45. Пустив одного зайця, — той як чкурне в ліс. Грин. 1. 218.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБОРУЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.