Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оборуч

Оборуч нар. = обіруч. Підняв його оборуч. О. 1862. VIII. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОРУЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОРУЧ"
Асе́сор, -ра, м. Становой приставъ. (Правобер.) Повернувся я з Сібіру, — нема ж мені долі... Асесори і справники за мною вганяють. Грин. III. 618.
Безвідходно, нар. Безотлучно.
Виснитися Cм. висинатися.
Віддиратися, -раюся, -єшся, сов. в. віддертися и відідратися, -деруся, -решся, гл. Отдираться, отодраться, отрываться, оторваться.
Ма́ршал, -ла, м. 1) Маршалъ. 2) = маршалок 1. Ондрій Степанович ще й маршалом був О. 1862. V. 105.
Потрухлий, -а, -е. Сгнившій (о деревѣ).
Різничка, -ки, ж. Жена мясника.
Самбірка, -ки, ж. Раст. Salix purpurea L. Анн. 310.
Скнарість, -рости, ж. и скнарство, -ва, с. Скупость, скаредность, скряжничество. К. ЧР. 283, 43.
Трупішати, -шаю, -єш, гл. Трухнуть, истлѣвать, гнить, уничтожаться. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБОРУЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.