Вимова, -ви, ж.
1) Выговоръ, произношеніе.
2) Обусловленное договоромъ добавочное вознагражденіе. Вимова така: окромі грошей, одежа й харч.
3) Отговорка. Ум. вимовка. Ти береш тридцять рублів, а вимовна яка есть у тебе? Хоч свита або що?
Здвига́ти, -га́ю, -єш, сов. в. здвигну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сдвигать, сдвинуть. Бачу, що він здвигає брови. 2) = здвигнутися 2. Ударив кулаком по столу — аж вікна здвигнули.
Молота́рка, -ки и молотарня, -ні, ж. Молотилка, молотильная машина. Цього року багато понаймалось людей до молотарні.
Наскидати, -да́ю, -єш, гл. Набросать. Наскидали самих денежок стільки! Як заспіваю пісень козацьких під кобзу, дак наскидають геть у шапку грошей.
Первопідстава, -ви, ж. Первое основаніе, базисъ.
Плім'я, -м'я, с. = плем'я. . Не сама собою, з отцем, матір'ю, із родом, з плім'ям, з ким тобі Бог дав.
Поопускатися, -каємося, -єтеся, гл. То-же, что и опуститися, но во множествѣ.
Сопочити, -чну, -неш, гл. = спочити.
Утрунок, -нку, м. = тлунок.
Челяда, -ди, ж. = челядь. Ой де ж се ти, козаченьку, з криниці вмивався, — між усію челядою мені сподобався. Ум. челядонька. Там гуляла челядонька молода, а між того челядою Петрика нема.
