Відміна, -ни, ж. 1) Измѣненіе, перемѣна. 2) Отличіе. У нас на Вкраїні.... не всюди однаково говорять.... не велика, воно, правда, і одміна. Служки, доношуючи після своїх панів стареньку їх зобуву, пришивали до не? для одміни чорні пришви. 3) Варіантъ. Є ще сім відмін сієї приказки. 4) Выкупъ. «Турчин-турчинойку, не губъ мене молодойку, їде мамця відмінити, не даст дна мі загинути». Одмінойки та й не стало: дівча гірко заплакало. 5) Уродливое дитя, больное англійскою болѣзнью. Народъ считаетъ такого ребенка чертенкомъ, которымъ подмѣнили человѣческое дитя. Cм. відмінок. Ум. відмінонька.
Попанячитися, -чуся, -чишся, гл. = попаніти. Все теє куди попанячилось і пиндючиться почало.
Рябісінький, -а, -е. Совершенно пестрый, совершенно рябый.
Рясниця, -ці, ж. = рясиця.
Султанич, -ча, м. Сынъ султана.
Уберегатися, -га́юся, -єшся, сов. в. уберегтися, -режуся, -жешся, гл. Уберегаться, уберечься. Я горілки не п'ю, од пива не вп'юся і сам, молод, слави вбережуся.
Уздоровляти, -ля́ю, -єш, сов. в. уздорови́ти, -влю, -виш, гл. Оздоравливать, дѣлать здоровымъ, излѣчивать.
Урізати, -жу, -жеш, гл.
1) Отрѣзать, обрѣзать. Жениться пробі, а хліба врізать не вміє. З лихого торгу хоч поли врізавши. Сього пальця вріж — болить, і того вріж — болить. Урізав вовкові хвіст.
2) Ударить. Та як уріж її (кулаком) по виску.
Хлібний, -а, -е. 1) Хлѣбный. Кладе (коровай) на віко від хлібної діжі.
2) Богатый хлѣбомъ, имѣющій много хлѣба. Там все народ хлібний. Хлібна країна.
3) хлібна́ дочка́. Незаконнорожденная дочь. Тільки Богу молиться, відмолює гріх свій, що породила хлібну дочку.
Черлений, -а, -е. = червений. А сам (опришок) такий черлений.
