Видоювати, -доюю, -єш, сов. в. видоїти, -дою, -їш, гл. Выдаивать, выдоить. Ні води не принесе, ні корови не видоїть.
Витерплювати, -плюю, -єш, сов. в. витерпіти, -плю, -пиш, гл.
1) Вытерпливать, вытерпѣть, стерпѣть, переносить, перенести. Не витерпів святої кари. Витерплю покуту.
2) Выстрадать. ви́терти. Cм. витирати.
Гріхово́дство, -ва, с. Грѣховодничанье. Там тільки пустота та гріховодство.
Зиме́ць, -мця, м. Фронтонъ (у гуцуловъ).
Качання II, -ня, с. соб. отъ качан. Ум. качаннячко. Капуста моя ще й качаннячко.
Кравцювати, -цюю, -єш, гл.
1) Портняжить, шить. Жидки сидять, кравцюють руками швидкими та сухими як кість.
2) Быть портнымъ.
Мороз, -зу, м. Морозъ, стужа, холодъ. Розвивайся, сухий дубе, — завтра мороз буде. мороз з очима, козацький — , — аж скрипить, аж шелестить, — аж скалки (искри, зо́рі) скачуть, — аж шпари (зашпари) зайшли. Сильный морозъ. моро́зи беруться, взялись. Морозъ начинается, ударилъ морозъ. мороз піде по ко́му. Бросить кого въ холодъ. Що, коли його нема на світі — подумаю собі, а мороз так по мені і пійде. Ум. моро́зець, моро́зонько. Є морозець, та не цупкий.
Плавати, -ваю, -єш, гл. Плавать. Ой плавали утенята по тім боці ставу.
Скатертьовий, -а, -е. Относящійся къ скатерти.
Цілник, -ка, м.
1) Земля, не тронутая вглубь (напр. копаньемъ), а только сверху (напр. вспашкой).
2) цілником поїхати. Поѣхать полемъ, а не дорогой.
