Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обрізок

Обрізок, -зка, м. 1) Обрѣзокъ. Ум. обрізочок. Що й обрізочки, то на квіточки, а окравочки, то на хрестики. Чуб. III. 395. 2) говорити без обрізків. Говорить не стесняясь, съ полной рѣзкостью. Шух. І. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРІЗОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРІЗОК"
Відібрати Cм. відбірати.
Мовча́зно нар. Молчаливо.
Оболона, -ни, ж. 1) Кожа, оболочка. Вх. Лем. 441. 2) Оконное стекло. 3) Дверца кареты. ЗОЮР. II. 54. Ум. оболонка. МВ. (О. 1862. І. 92). А з оболонками вікно в садочок літом одчинялось. Шевч.
Перележати Cм. перележувати.
Переплутувати, -тую, -єш, сов. в. переплутати, -таю, -єш, гл. Перепутывать, перепутать; оплесть, переплесть. 2) Спутывать, спутать, перемѣшать.
Підпарювати, -рю́ю, -єш, сов. в. підпарити, -рю, -риш, гл. Подогрѣвать, подогрѣть снизу (ледъ). Сим. 147.
Подення, -ня, с. 1) Мѣсто на току для складыванья хлѣба въ скирды. 2) Дно саней или вообще экипажа.
Подільчивість, -вости, ж. Подѣльчивость, готовность уступить.
Хитрувати, -рую, -єш, гл. Хитрить. Рудч. Ск. І. 188. (Лисиця) як там уже не хитрувала, да не могла узять те м'ясо. Рудч. Ск. І. 21. Е, хитруй, не хитруй, а проти Бога не вихитруєш. Павлогор. у.
Цирклювати, -люю, -єш, гл. Осуждать, пробирать, распекать. Вони ж цирклюють з-за дурнички так вчених і старих людей. Алв. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБРІЗОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.