Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брузумент

Брузумент, -ту, м. Позументъ. О. 1862. ѴІІІ. 19. Одяг червоний жупан з вильотами, що пообшивані брузументами. Стор. І. 219.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУЗУМЕНТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУЗУМЕНТ"
Відважний, -а, -е. 1) Отважный, смѣлый. Ой ти, Івасю, відважний козаче. К. XII. 78.
Возовик, -ка, м. Ломовая лошадь.
Джиґи́ря, -рі, ж. Горло съ легкими и печенью у овцы. О. 1862. V. Кух. 37.
За́яць, за́йця, м. 1) Заяцъ. 2) Часть олійниці: родъ толкача, песта, давленіемъ котораго выжимается постное масло. Шух. І. 163. Ум. за́йчик.
Зва́тися, -зву́ся, -зве́шся, гл. Зваться, называться. В тім городі жило Дідони, а ирод звався Карфаген. Котл. Ен. Був собі чоловік, — Остапом звався. Рудч. Ск. І. 63. Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море меться, поти серце українське з панським не зживеться. К. Досв. 17.
Лапнути, -ся. Cм. лапати, -ся.
Молоча́ник, -ка, м. Рыба-самецъ. Вх. Зн. 37. Желех.
Окукобитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Свить гнѣздо. 2) Устроиться, устроить хозяйство. Так окукобилась, мов та горличка. Ном. № 10102.
Поплигати, -га́ю, -єш, гл. Попрыгать, въ припрыжку пойти. Я спутав кобилу, а вона й поплигала.
Рижієвий, -а, -е. Сдѣланный изъ рижія. Рижієва олія. Мир. Пов. І. 142.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРУЗУМЕНТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.