Вовкозубий, -а, -е. Съ волчьими зубами.
Горіне́ць нар. Вверхъ лицемъ, навзничь. Он в тотій труні горінець лежит.
Ґонта́ль, -ля́, м. Желѣзный гвоздь, которымъ прибивается гонтъ.
Завика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. зави́кнути и зави́кти, -кну, -неш, гл. = звикати звикнути.
Загнуща́тися, -ща́юся, -єшся, гл. Пренебречь. Чи батьками отті німці загнущались, що чуприни вражі діти одцурались.
Обкопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. обкопатися, -паюся, -єшся, гл. Окапываться, окопаться.
Староство, -ва, с.
1) Область, управляемая старостой.
2) Должность старосты.
Терня, -ня, с.
1) Иглы терна. Терня в ногу залізло.
2) Тернъ. Маюся як в терню. Ум. тернянько, те́рнячко.
Уваляти, -ля́ю, -єш, гл. Обмарать, обпачкать въ пыль, грязь.
Хвостя, -тяти, с. Употребл. обыкновенно во мн. ч.: хвостата. Рогатый скотъ. Пара хвостят.
