Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

овдовілий

Овдовілий, -а, -е. Овдовѣвшій. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 34.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОВДОВІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОВДОВІЛИЙ"
Голоддя, -дя, с. Голодъ, голодовка. Одно — безвіддя, другеє — голоддя. АД. І. 131.
Задуна́йський, -а, -е. Находящійся за Дунаемъ, на правомъ его берегу. Нехай мене не ховають ні попи, ні дяки, нехай мене поховають задунайські козаки. К. С. 1883. IV. 739.
Инджибаба, -би, ж. Баба-яга. Угор.
Колір, -ру, м. Цвѣтъ. Санько розмалював той кружок усякими колірами. Ком. II. 85.
Мурянка, -ки, ж. = мурашка. Вх. Уг. 253.
Напуха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. напухти и напухнути, -хну, -неш, гл. Напухать, напухнуть.
Окрушка, -ки, ж. — хліба. Объѣдокъ; ломтикъ, кусочекъ хлѣба. Рк. Левиц.
Пічлаз, -за, м. Развратникъ. Берд. у.
Позеленіти, -ні́ю, -єш, гл. Позеленѣть.
Пообтоптувати, -тую, -єш, гл. Обтоптать (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОВДОВІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.