Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

овдовілий

Овдовілий, -а, -е. Овдовѣвшій. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 34.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОВДОВІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОВДОВІЛИЙ"
Безриб'я, -б'я, с. Недостатокъ рыбы, безрыбье. На безриб'ї і рак риба. Ном. № 9799.
Долівли́ць нар. = долілиць. Шух. І. 211.
Ле́мко, -ка, м. Галицкій малороссъ, житель Лемківщини. Голов. І. Вступл. 725.
Насити́ти, -ся. Cм. насищати, -ся.
Пікинерський, -а, -е. Пикинерскій. КС. 1899. XII. 301.
Подобонька, -ки, ж. Ум. отъ подоба.
Пороз'їздитися, -димося, -дите́ся, гл. Разъѣхаться. Пороз'їздились ми нарізно на досвітки. Драг. 417.
Рільництво, -ва, с. Земледѣліе, хлѣбопашество.
Рукодавник, -ка, м. Конецъ косовища, за который держатся лѣвой рукой. Шух. І. 169.
Чтері числ. = чотирі. Маю я чтері волошки. Грин. III. 285.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОВДОВІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.