Видратися, -деруся, -решся, гл. = видертися.
Гарнець, -нця, м.
1) = гарець. Наварила гарнець бобу.
2) Мѣра жидкости. Взяли собі гарнець меду, та й на дощі сіли.
Дові́льній, -я, -є. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. 4) Произвольный.
Кібець, -бця, м.
1) Кобчикъ. Ой намостив кібець гніздо на високій тополі.
2) Названіе одного изъ играющихъ въ дѣтской игрѣ въ перепелицю. Ум. кібчик. Летять спастись в лісах обширних од злого кібчика когтей.
Латаний, -а, -е. Покрытый заплатами. Лучче своє латане, ніж чуже хапане. Латану свитину з каліки здіймають. Батько каже: не поїду: в мене сани не латані. латаний талан. Несчастная участь. Ой тумане, тумане, — мій латаний талане! Чому мене не сховаєш оттут серед лану?
Неклеба, -би, об. = нетямуха. Неклеба ще з тебе!
Прикропляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прикропи́ти, -плю́, -пиш, гл. Брызгать, побрызгать сверху. Да ідуть дощі все частії, да землю прикропляють.
Сучасник, -ка, м. Современникъ. Здивувала сучасників своїх.
Цвітчастий, -а, -е. и пр = квітчастий и пр.
Червонюк, -ка, м. Родъ краснаго съѣдобнаго гриба.
