Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

овечий

Овечий, -а, -е. Овечій. Овеча натура. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 34.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОВЕЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОВЕЧИЙ"
Брижі Cм. брижа.
Гнітитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Давиться, надавливаться. 2) Быть угнетаемымъ. 3) хліб гнітиться. Хлѣбъ подрумянивается. Паска ніяк не гнітиться. Кролев. у.
Затаї́ти, -ся. Cм. затаювати, -ся.
Зду́ховина, -ни, ж. У четвероногаго животнаго: часть между ребрами и сѣдалищными костями. Черк. у.
Кагла, -ли, ж. Отверстіе дымовой трубы, закрывающееся для удержанія теплоты. Послала жінка чоловіка каглу затикати, та й каглянка вбила. Ном. № 9165. Шух. І. 96.
Нахильний, -а, -е. Склонный.
Неспокутуваний, -а, -е. Неотмолимый, неотмоленный; непокаянный.
Ошалений, -а, -е. Ошалѣлый, шальной.
Розізнати, -ся. Cм. роззнавати, -ся.
Строжити, -жу, -жи́ш, гл. Обрубывать сучья срубленнаго дерева. Шух. І. 177.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОВЕЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.