Білуватися, -луюся, -єшся, гл. Принаряжаться, прихорашиваться. Вийду в чорному — скажуть: лінується; вийду в білому — скажуть: білується, за своїм милим ні кришки не журиться. Чуб. V. 862.

Голостьоб, -бу, м. Возвышенное мѣсто безъ растительности.

Націонал, -ла, м. Націоналъ. Левиц. Пов. 159.

Пан, -на, м. 1) Господинъ, баринъ, помѣщикъ. Коли б пан до плуга взявся, то б і світа одцурався. Ном. Пани б'ються, а в мужиків чуби тріщать. Ном. Употребляется какъ титулъ при обращеніи къ кому либо. Прибавляется при фамиліи, имени, родственномъ названіи, служебномъ титулѣ и пр. изъ вѣжливости, какъ русское: господинъ, господа; множ. число, особенно когда слово употреблено въ видѣ обращенія, будетъ: панове. Ой обозветься пан Хмельницький, отаман, батько Чигиринський. АД. II. 36. Ей, пане куме, пане Хмельницький, пане писарю військовий! Нащо нам з тобою кролевські листи удвох читати? АД. II. 4. Гей, пане Потоцький! Чом у тебе и досі розум жіноцький? АД. II. 33. Ой одсунув та пан Нечаєнко кватирьку од ринку. АД. II. 71. Ой ходімо, пане брате, на тай кут помалу! Мет. 85. Друзі, панове-молодцї. АД. І. 183. Правда, панове, полягла Мішки Самійла голова. АД. І. 219. пане добродію! Милостивый государь. Левч. 4) Съ притяжательнымъ мѣстоименіемъ или существительнымъ, указывающимъ на принадлежность женщинѣ, кромѣ прямаго значенія, также: мужъ. АД. II. 5. Прилетіла пташка, біля його впала: такі очі, такі брови, як у мого пана. Мет. 103. «Меласю!» каже Черевань, «чи бачиш, що тут у нас діється?» — Бачу, бачу, пишний мій пане! К. ЧР. 49. паном діло жити. Жить по барски. Мірошник паном діло жив. Греб. 383. 2) Господь. Ой що ж мені пан Бог дав? Чуб. V. 65. 3) Родъ игры. Ив. 16, 19, 38. Ум. панок, паночок, панонько.

Плохий, -а́, -е́ Смирный, тихій, кроткій. Чи сердита, чи плоха? Грин. III. 197. А не порве ваш, собака? — Ні, він не займе: він у нас плохий. Г. Барв. 215. Ти кажеш, Петре, що самий плохий звір — заєць; над вівцю нема й пліхшого. О. 1861. V. 69., Ум. плохенький, плохе́сенький.

Посаджати, -джа́ю, -єш, гл. Посадить, разсадить. Просимо до столу у свою господоньку, посаджаєм на ослононьку. Мет. 200. Хліба напекла такого молодого, що як посаджала, а він увесь і ссівся в печі. Рудч. Ск.

Ростягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. ростягти́ся, -гнуся, -нешся, гл. 1) Растягиваться, растянуться. 2) Растаскиваться, растащиться.

Страма, -ми, ж. Постыдное дѣло. Що я роблю страму таку. Алв. 24.

Тайстерка, -ки, ж. Ум. отъ тайстра.

Чортовиння, -ня, с. 1) Чертовщина. Чарують усяким чортовинням. Г. Барв. 260. 2) Чортъ знаетъ что, дрянь. Я ж думала — кавалір, аж то чортовиння. Чуб. V. 1180.