Аре́шт, -ту, м. 1) Арестъ. В холодній під арештом сиділо іще кілька жидків злодіїв і конокрадів. На а́решт го засудили. 2) Помѣщеніе для арестованныхъ, арестантская, тюрьма. До арешту го посадили. Арешт, то дім плачу. Аре́шти собо́в витира́ти — быть въ тюрьмѣ, подъ арестомъ.
Гризи́ще, -ща, с. ув. отъ гризь.
Дошкандиба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. Доходить, хромая, до извѣстнаго времени, до какого либо случая.
Зи́чити, -чу, -чиш, гл. Желать, хотѣть. Нехай ті плачуть, що нам зле зичуть. Старий Гуня доброго тобі здоров'я зичить.
Клубук, -ка, м. Круглый, куполообразный навѣсъ надъ гончарной печью.
Музика́нт, -та, м. = музика 2. Музиканти мої, ви заграйте мені!
Наві́дувати, -дую, -єш, сов. в. наві́дати, -даю, -єш, гл. 1) Навѣщать, навѣстить; посѣщать, посѣтить, провѣдывать, провѣдать. Кого Бог любить, того й навідує. 2) Узнавать, узнать, гдѣ находится что-либо. Навідала кубелечко, де вутка несеться. Ой на току, на току молотили хлопці, навідали куріпочку, накриту в коробці.
Пухкати, -каю, -єш, гл. Пыхтѣть. Ходе піп після обіду по кімнаті та тільки пухкає.
Хрупостня, -ні, ж. Хрустѣніе, трещаніе. Чує вона вже вдень незвичайну хрупостню по снігу на дворі і гомін.
Щиглячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій щеглу. по щиглячій. Какъ щеголъ. Співав би гарно по щиглячій.
