Базічка, -ки, ж.
1) Ум. отъ базя.
2) = багнітка.
Бігати, -гаю, -єш, гл.
1) Бѣгать. Бігає по луці. Въ повел. накл. употребл. иногда бігай вм. біжи. Бігай, коню, бігай, коню, бо вже вечеріє. Употребл. оно также тавтологически: Ой бігайте-біжіть шляхом да наженіте Касю з ляхом. Бігай, хлопче! Бігаймо у великий гай! Бігаймо, кажу.
2) О коровахъ: случаться.
Вітрячок, -чка, м. Ум. отъ вітря́к.
Го! I меж. Употребляется въ видѣ го-го-го! или го-гов! для оклика.
Здога́дувати, -дую, -єш, сов. в. здогада́ти, -да́ю, -єш, гл. Вспоминать, вспомнить. Як я собі здогадаю, як ми ся любили.
Караки, -ків, мн. Мѣсто, гдѣ стволъ дерева раздѣляется на двое. Як насіла у літі сарана, ню де гілля, або караки, то геть усе поламала.
Льнува́ння, -ня, с. Собираніе попадьей съ прихожанъ льна и пр. даяній.
Поземний, -а, -е. Горизонтальный.
Понадпилювати, -люю, -єш, гл. Надпилить (во множествѣ). Дошки які довші — понадпилюй, щоб усі однакові були.
П'ята, -ти, ж. Пята, пятка. Находилася, аж на п'яти не стану, — так болять. Видні п'яти і пальці, де ступить, — босої ноги слід пише. Дума. п'ятами накивати. Убѣжать. П'ятами з Трої накивав. І той панові Хмельницькому ще й голими п'ятами накивав.
