Доброчинити, -ню, -ниш, гл. Благодѣтельствовать, благотворить.
Зате́мне́ння, -ня, с. Затемненіе, помраченіе. Затемнення історії.
Оттак нар. Вотъ такъ, вотъ такъ то. Оттак Вовчок жене ляхів повчок. Оттак! не бродячи качку піймав. оттак-пак. Вотъ такъ то, вотъ какъ. Чого це ти, о. Хведор, взявся на своїх дочок? Вони ж дурно не їдять твого хліба... — Оттак-пак! Ба ще б посідали та руки поскладали. Ум. оттакеньки, оттакечки.
Пискнява, -ви, ж. Пискъ, пискотня. Оце пацюки підняли пискняву.
Планиця, -ці, ж. Часть забора отъ столба до столба.
Попідсипати, -па́ю, -єш, гл.
1) Подсыпать (во множествѣ).
2) Подлить (во множествѣ).
3) Положить яйца подъ насѣдки.
Рійно нар. Много роевъ. Дай оке ті, Боже, й а в полі буйно, й а в полі буйно, в оборі плідно, в оборі плідно, в пасіці рійно.
Стерник, -ка, м.
1) Рулевой.
2) пт. Emberiza, подорожникъ.
Худий, -а, -е. 1) Худой, тощій. Поки гладкий схудне, то худий здохне.
2) Худой, дурной. На козака худа слава, що робить не вміє. Ум. худенький, худесенький.
Чоловіколюбець, -бця, м. Человѣколюбецъ. Отче владиче, архимандриче, чоловіколюбче!
