Гамановий I, -а, -е. Относящійся, принадлежащій I. гаману.
Нага́дувати, -дую, -єш, сов. в. нагада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Напоминать, напомнить. Нагадаєш же мені, щоб я не забула зробити, що мати веліли. 2) Вспоминать, вспомнить, припоминать, припомнить. Не нагадаю цієї пісні.
Накида́ти, -да́ю, -єш, гл. І. сов. в. наки́дати, -даю, -єш. 1) Набрасывать, набросать, накидать. Не накидай стільки дров у піч, — накидає такого, що на двічи стало б. А лисичка... все кида по рибці на дорогу, все кида. От, як накидала вже багато, тоді нишком і сама злізла. 2) Оставлять, оставить многихъ. На що ж ви, таточку, сиріт накидали? (изъ причитанья по умершемъ отцѣ). сов. в. накинути, -ну, -неш. 3) Набрасывать, набросить что-либо сверхъ чего-либо. Накинула рядно на ніч на переріз, щоб висохло. у. Накинувши свою одежу на осля, посадили Ісуса. 4) Навивать, навить, намотать. Накинуті, основу на верстат. 5) Налагать, наложить. Хижі сусіди часто нападали на їх і накидали на їх податі. За той гріх, накинуто на його покуту. 6) Навязывать, навязать. Ніхто її не бере, дак ви її на мою шию накидаєте. Сестра моя мала, а вони на її й накинули двох год хлопця гледіть. 7) Прибавлять, прибавить. Мало буде. — накинь ще хоч трохи. кругу накидати. Дѣлать кругъ, обходъ (въ пути). Ходім напрямець, — чого нам стільки кругу накидати. 8) — о́ком. Посматривать, бросать взгляды, взглянуть, примѣтить, замѣтить. Ходе Йванко по-над током, накидає чорним оком: ой чи жива, чи здорова та Сохвійка чорноброва. Ішла дівка по-над тоном, накинула хлопця оком: там то хлопець, там то гарний. Въ переносномъ смыслѣ: обратить вниманіе на кого-либо. І хороший, і заможний, і вони давненько накидали оком одне на 'дного.
Перстник, -ка, пе́рстничок, -чка, м. Ум. отъ перстень.
Приперезати Cм. приперізувати.
Сонце, -ця, с.
1) Солнце. Ой звечора вітер віє, зраня сонце гріє. схід-со́нця. Востокъ. захід-со́нця. Западъ. по́ки со́нце світить. Вовѣки, всегда; никогда. То-же: поки світ-сонця. Поки світ-сонця вороги б Київа не достали. Ум. со́ненько, со́нечко. Од соненька личенько смагне.
Стремінце, -ця, с. 1) Ум. отъ стремено. 2) У мастеровъ, льющихъ изъ мѣди: деревянныя стѣнки для глиняной формы, въ которой отливается предметъ: гибкая дощечка, концы которой сведены и сцѣплены въ зарубкахъ, въ средину набивается глина; по минованіи надобности концы разнимаются и стремінце снимается съ формы.
Схолодити, -джу, -диш, гл. Охладить. Треба схолодить, — дуже гаряча вода.
Ходільниця, -ці, ж. Ходокъ (о женщинѣ). Така вже з мене старої ходільниця.
Щезун, -на, м. Родъ злого духа. На дверях усіх будинків вирізують, випалюють або намазують дехтем хрест, щоби щезуни не входили до середини, не наносили хороби людям та маржині.
