Домі́вство́, -ва́, с. Домъ. Там домівства повибудовувано такі, що ну! Здибують мня кумове і зо мнов ся вітають, і за жену питають: «Ми то собі кумівство, — ходім трохи в домівство!»
Запеча́лля, -ля, с. Печаль. Батько бив, батько бив, нагай увірвався, а я низом, попід хмизом в зілля заховався; батько йде, батько йде, на грудку споткнувся, а я з жалля, з запечалля з батька усміхнувся.
Обмолот, -ту, м. Окончаніе молотьбы.
Писнути, -ну, -неш, гл. Писнуть. Ні писне, ні висне. Писнула дитина.
Пошахрувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Помошенничать нѣкоторое время, поплутовать. 2) Помотать, порасточать нѣкоторое время.
Прислуга, -ги, ж. Услуга.
Різець, -зця, м. 1) Иглообразный стальной рѣзецъ, которымъ вырѣзываютъ матрицу для набойки холста. 2) Стамеска — у колесниковъ, оконниковъ, токарей и пр. 3) У ложечниковъ: ножъ съ кривымъ лезвіемъ, посредствомъ котораго вырѣзываютъ углубленіе ложки; лезвіе называется — лижна, рукоять — колодка. 2) Рѣзецъ, инструментъ для подрѣзки сотовъ.
Ряб, -бу, м. = рьоб.
Скаржити, -жу, -жиш, гл. — кого. Подавать жалобу на кого. Вишукавсь якийсь родич, шинкарю небіжчику, що скаржити прийшов. Вже їго перед паном Богом скаржит.
Сукровище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ кто-либо былъ убитъ.
