Викошувати, -шую, -єш, сов. в. викосити, -шу, -сиш, гл.
1) Скашивать, скосить, выкосить. Четвертину проса викосить.
2) Находить, найти, кося. Пішов на поле косить пшениці і викосив птичку таку гарну.
Дирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) = Деренчати. Коли слуха, — щось дирчить за стіною; оглядується: затичка (у шибці) так і лізе на двір, тягне, видно, хтось. 2) О коростелѣ: кричать.
Додзьо́бувати, -бую, -єш, сов. в. додзьо́бати, -баю, -єш, гл. Доклевывать, доклевать. Грушку додзьобав.
Нахолонути, -ло́ну, -неш, гл. Охладиться. За ніч вода у річці нахолонула.
Оприни, -рин, ж. мн. Крыжовникъ.
Поохочувати, -чую, -єш, сов. в. поохо́тити, -хо́чу, -тиш, гл. Поощрять, поощрить. Батько не поохочував мене до цюю, а я таки зробив, та й вийшло погано.
Попричиняти, -няю, -єш, гл. Притворить (во множествѣ). Двері всі попричиняла.
Пошептом нар. Шепотомъ. Пошептом дав козакам таємний наказ.
Смола, -ли, ж.
1) Смола. Чорний як смола.
2) — шевська. Варъ.
3) — земна. Асфальтъ.
Троп, -пу, м. Въ выраж.: у троп — рысью. Кінь іде у троп.
