Витаскувати, -кую, -єш, сов. в. витаскати, -каю, -єш, гл. Вытаскивать, вытащить, стащить. Насилу корець хмелю витаскали на гору. Ото як ухватив під черево, — так і витаскав на віз.
Давнина́, -ни́, ж. Старина, древность. Стали теревені гнуть, давнину згадувать; потрошки-потрошки і розбили свою тугу. Да́вня давнина́. Давно прошедшее время. Давня то давнина, а наче вчора діялось. Що мені нагадала ця пісня? Яку давню давнину пригадала вона мені! І мою молодість, і мою покійницю, і мої літа давні. У причтах-приказках уста мт отверзу, про давню давнину тобі я возглаголю.
Держа́к, -ка́, м. 1) Рукоять, ручка; эфесъ; древко у метлы, видъ и пр. Подай держак од лопати свата привітати. 2) Нижняя часть кужівника. Ум. Держачо́к. Коло скрині лежав замок та держачок від простих ножиць, що овець стрижуть.
Знехтування, -ня, с.
1) Небреженіе; порча отъ небрежнаго обращенія.
2) Пренебрежете.
Квасниця, -ці, ж.
1) Дикое яблоко. Носив хлопець молоденький до дівчини ябка, носив перше солоденькі, а послі квасниці.
2) = гуслянка.
Линю́щий, -а, -е. Линючій, линяющій. Заполоч линюща.
Позурочувати, -чую, -єш, гл. Сглазить (многихъ). Дітей мені позурочувала.
Сікавка, -ки, ж.
1) Дѣтская игрушка: родъ брызгалки, шприца изъ бузины иди трубчатаго ствола какого нибудь растенія, напр. георгины.
2) Пожарный насосъ.
3) Рыба. = сікавиця.
Скаламутитися, -чуся, -тишся, гл. Помутиться, возмутиться.
Терпетина, -ни, ж. Терпентинъ.
