Береговий, -а, -е. 1) Береговой. Береговий вітер, т. е. дующій съ берега. 2) Прибрежный. Хиба у нас береговий огород, що і досі б мокро було. 3) Употребл. какъ сущ. въ значеніи — береговой надзиратель. Ходім до берегового — він нас розсудить.
Наги́бнутися, -нуся, -нешся, гл. Много претерпѣть. Доле моя... Я ся з тобов не набула, та лишень нагибла.
Накрівави́ти, -влю́, -ви́ш, гл. Напачкать кровью. Не ріж курчат у хаті, а то накрівавиш.
Охрещатися, -щаюся, -єшся, сов. в. охреститися, -щуся, -стишся, гл.
1) Получать, получить крещеніе. Чи без щастя уродився, чи без щастя охрестився.
2) Перекреститься. Тільки ж що доїв окрайця й сала четвертину, охрестився.
Переселятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. пересели́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Переселяться, переселиться.
Причком Въ выраж.: не причком сказати. Не говоря дурного слова.
Уписуватися, -суюся, -єшся, сов. в. уписатися, -шуся, -шешся, гл. Вписываться, вписаться.
Утроба, -би, ж. 1) Утроба, животъ. 2) Дитя въ зародышѣ. І утроби нема — Бог милував. 3) Поносъ (когда хотять выразиться вѣжливо). А шо ж, у дитини утроба є?
Хававкання, -ня, с. Крикъ перепела.
Шкаравать, -ті, ж. = шкарідь.
