Зломити, -млю, -миш, гл.
1) Сломать, сломить. Із дерева сього зломити ти мусиш гільку хоть одну. Ой зломлю я і стопчу я рожу з калиною. Ми перстенчик зломимо, тобі жони не дамо. Прудко гонить, голову зломить.
2) Нарушить. Не зломлю... закону.
Карлюжа, -жі, ж. Маленькій уродъ.
Мудрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Умнѣть.
Мул I, -лу, м.
1) Иль. Твої білі ребра піском занесу, у мул поховаю.
2) Урина. То вельзевул попустив мул, з ляку омочився.
Одностеблиця, -ці, ж. Съ однимъ стеблемъ. Капустиця-одностеблиця. Ум. одностебличка. Та посіємо яру пшеничку, яру пшеничку одностебличку.
Підскаржувати, -жую, -єш, гл. Доносить. Підскаржував на своє товариство.
Приневолити Cм. приневолювати.
Справлятися, -вляюся, -єшся, сов. в. справитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Управляться, управиться, дѣлать, сдѣлать свое дѣло. Лу, справивсь, — гляди ж, щоб і друге діло зробив. 2) Примириться, кончить полюбовно.
Хабарик, -ка, м. Ум. отъ хабарь.
Шкряботуха, -хи, ж. Скребущаяся (о мыши). Ум. шкряботушка. Мишка шкряботушка.