Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поєзуїтити

Поєзуїтити, -ї́чу, -тиш, гл. Сдѣлать подобнымъ іезуиту. Поєзуїчене шляхетство. К. ЦН. 240.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЄЗУЇТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЄЗУЇТИТИ"
Батівня, -ні, ж. = батова 1. (Хан) з батівнею втіка проклятий. К. (Правда 1868, 320).
Вихопити, -ся. Cм. вихоплювати, -ся.
Дого́їти, -го́ю, -їш, гл. Долѣчить, заживить рану, нарывъ и т. п.
Задзюркоті́ти, -чу́, -чеш и -тиш, гл. Зажурчать. Домонтовиченко влучив Війтенка по лівій руці, — кров так і задзюркотала. K. ЧР. 306.
За́молоду нар. Въ молодости. Вони замолоду услужали людім, а тепер, звісно, постаріли, немочні тепер стали. Екатер. у. Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? Рудч. Ск. І. 162. Не дав їм Бог замолоду діток. Г. Барв. 188.
Модря, -рі, ж. = заполоч. Угор.
Обава, -ви, ж. Замедленіе, медленность.
Понавербовувати, -вую, -єш, гл. Навербовать (многихъ).
Хвалощі, -щів, ж. Похвальба. Н. Вол. у.
Чикач, -ча, м. = чекіт = чекавка. Вх. Пч. II. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЄЗУЇТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.