Бігучка, -ки, ж. = бігавка.
Дму́хати, -хаю, -єш, одн. в. дмухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дуть, подуть. Не дмухай проти вітру. Хто спарився на окропі, той і на холодну воду дмухне. Попіл в вічі дмухати. Не дам у ка́шу собі́ дму́хати. Нe позволю вмѣшиваться въ мое дѣло. 2) Только въ несов. в. Пыхтѣть. Росердився та так дмуха, що й не приступай. Въ слѣдующихъ значеніяхъ употребляется только однокр. в.: 3) Ударить, хватить. Як дмухнув мене по пиці, так у мене й голова замакітрилась. 4) Выпить, осушить. Дмухнув чарчину мов тую воду.. 5) Побѣжать, поѣхать, махнуть. Дмухнім лиш братці, ми до неї. Буйволи на сонці помліли; як угляділи воду, так до води й дмухнули. Дмухну́ти дра́ла. Быстро уйти, удрать.
Закльо́вок, -вку, м. Надклеванное яйцо, изъ котораго долженъ выйти цыпленочекъ.
Зара́дити, -джу, -диш, гл. 1) Посовѣтывать, помочь совѣтомъ. Ви нас за те своєю радою зарадите. 2) Пособить, помочь. 3) — чим. Употребить съ пользой, дать толкъ. Літа ж мої молодії, жаль мені за вами, а що ж бо я не уміла зарадити вами.
Коліш, -ша, м. Колесо на валу (надъ колодеземъ)? Колішем тягнуть воду.
Ли́скарь, -ря, м. Кирка.
Новина, -ни, ж. 1) Новость. 2) Недавнее произшествіе. Тоді козак у війську пробував, свою новину козакам оповідає. В славнім місті Ботушанах сталася новина: підмовила Катерина багацького сина. 3) Новь, новина (земля въ первый разъ вспаханная). Поореш років три та й пускаєш знов на переліг, а ореш новину. Да башт, Юрасько, батько твій, густо пшениці на новині. 4) Новое платье. 5) Новый хлѣбъ, повыл овощи, новая пиша въ данномъ году. Позичений? — каже Павло, краючи хліб. — Оддамо, серце, оддамо новиною. . Діти! попаде!.. новина! а йдіть но сюди! — Яка там новина? — Кавун, диня. Як що небудь уперве починають їсти (курча, яблуко, огірок), то перегинають за голову руку і загодовують: нова новина, щоб не болів ні живіт, ні голова. Ум. новинка.
Окривджати, -джа́ю, -єш, сов. в. окривдити, -джу, -диш, гл. Обижать, обидѣть. Я їй дав усі гроші, а вона мені не дала усього хліба, за що ж вона мене окривджає?
Оторопатіти, -тію, -єш, гл. Оторопѣть. Як я йому росказав, що там діється, — так він так і оторопатів.
Ремесниченько, -ка, Ум. отъ ремесник.