Божевільний, -а, -е. Сумасшедшій, помѣшанный. Та одчепись, божевільний!
Ду́матися, -ється, гл. безл. Так я міркував, так думалося мені про усе отсе.
Задуна́йський, -а, -е. Находящійся за Дунаемъ, на правомъ его берегу. Нехай мене не ховають ні попи, ні дяки, нехай мене поховають задунайські козаки.
Зчепити, -ся. Cм. зчіплювати, -ся.
Кошуля, -лі, ж. 1) Рубаха. На нім кошуля як біль біленька, як біль біленька, як лист тоненька. Ой мати-мати, вчини мою волю, передай коміку білую кошулю. 2) Струпья на головѣ ребенка. Ум. кошуле[о]нька, кошулечка, кошулька. Головонька змита і кошуленька біла. Ой ходить сон по у ланці, в білесенькій кошулоньці. В тонких білих кошулечках козака водили. Шила кошульку з тонкого рубку.
Му́дрик, -ка, м. 1) = мудрак. 2) = мудренець.
Ростун, -на, м. Порода льна, сѣмена котораго сами выскакиваютъ.
Синаш, -ша, м. Сынокъ. Добре, синашу! Здоров, синашу, ма дитино! — Анхиз Енеєві сказав. Ум. синашко. Люляй, люляй козацький синашку!
Упроситися, -шу́ся, -сишся, гл. Испросить разрѣшеніе войти. Упросились злидні на три дні, та чорт їх і довіку викишкає. Упросивсь до тих людей на ніч.
Уходний, -а, -е. Куда можно входить. Влазний і входний погріб.
