Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вевірка

Веві́рка, вевю́рка, -ки, ж. Бѣлка. Гол. ІІІ. 495.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕВІРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕВІРКА"
Бахурувати, -ру́ю, -єш, гл. Прелюбодѣйствовать. З другими бахурують, свої ж жінки нехай горюють. Котл. Ен. II. 28.
Докі́нчувати, -чую, -єш, сов. в. докінчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Оканчивать, окончить. К. (О. 1861. VI. 33).
Жалли́вий, -а, -е. = жалкий 1. Ой ти, кропивко жалливая, у мене свекруха журливая. Чуб. V. 707.
Знеохочувати, -чую, -єш, сов. в. знеохо́тити, -хо́чу, -тиш, гл. Обезкураживать, обезкуражить, лишить охоты, желанія. Желех.
Назоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Надоѣсть, досадить. Ти мені назолився. Н. Вол. у. 2) Нащелочить, набучить.
Патламити, -млю́, -миш, гл. Приводить въ безпорядокъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Поодноборонь нар. Въ одну борону.
Поохолоджувати, -джую, -єш, гл. Охладить (во множествѣ).
Приволока, -ки, ж. Рыболовная сѣть.
Розголоситися, -шуся, -сишся, гл. Расплакаться громко, разревѣться. Ото баба розголосилась, хоч вуха затикай.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕВІРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.