Дрі́бка, -ки, ж. = дрібок. Соли дрібка. дрібку. Немного. Дрібку постояти і поговорити.
Копиш, -ша́, м. Палочка, заостренная въ видѣ лопаточки, — для копанія земли (у дѣтей). Зробив копти, — он шо діти на вулиці пічки копають, та й ходе кругом криниці, підкопує її.
Нереститися, -щуся, -стишся, гл. Совокупляться (о рыбахъ, змѣяхъ). Гадюки як нерестяться, то звиваються у клубок.
Ножака, -ки, м. Большой ножъ. Ріжуть мене ножакою і б'ють мене ломакою.
Оружно нар. Съ оружіемъ.
Помандрувати, -ру́ю, -єш, гл. Отправиться, пуститься въ путь. Помандруєм прічки темненької нічки. Ой я тую далекую хлопцям подарую, а до сеї близенької та й сам помандрую.
Прилягати, -га́ю, -єш, сов. в. прилягти, -ля́жу, -жеш, гл.
1) Прилегать, прилечь. То приляже, то послуха, як кобзарь співає. Приліг на возі. Спочити прилягла.
2) Налегать, налечь, придавить. Туман, мамцю, туман прилягає. Ой да сирая земля ручки й ніжки прилягла.
3) Склоняться, склониться къ кому. Не приляже моє серце ніколи до його.
Скавучання, -ня, с. Визжаніе, визгъ (собаки).
Сподом нар. Внизу. Сподом обірвали вишні, а вгорі ще.
Чагарняк, -ку, м. = чагарник. Рикання їх в чагарниках чувати.
