Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ведмеденя

Ведмеденя, -няти, с. Медвѣженокъ. Рудч. Ск. II. 91. Ум. ведмеденятко. Чуб. II. 155.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕДМЕДЕНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕДМЕДЕНЯ"
Дзвонарі́вна, -ни, ж. Дочь звонаря.
Ли́совий, -а, -е. Лисій. Лисова шуба слід замітає. Чуб. III. 313.
Набря́ктиCм. набрякати.
Отабуритися, -рюся, -ришся, гл. Наершиться, сердиться. Мнж. 188.
Підгороддя, -дя, с. = підгородня.
Понатягати, -га́ю, -єш, гл. То-же, что и натягти, но во множествѣ.
Попасувати, -сую, -єш, гл. = попасати. Ми стали біля слободи Кіньської... попасувать волів. Драг. 415.
Рятун, -на, м. Спаситель, спасающій. Лохв. у.
Смаглій, -лія, м. = мургій. КС. 1898. VII. 42.
Хукнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хукати. Дохнуть, дунуть ртомъ. Хукни ти, моя дружино, у віконечко на скло. Щог. В. 59. Взяла тіста, качала, качала, хукнула — полетів голуб. Чуб. II. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕДМЕДЕНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.