Визвіритися, -рюся, -ришся, гл. Звѣрски, сердито посмотрѣть. Як визвірилась на мене — аж білки їй ходором заходили. Лайдак! — грімнув Кондратович, визвірившись на Потоцького.
Де́мон, -на, м. Демонъ. Ведеть (Спаситель) від пекла демона.
Доци́катися, -каюся, -єшся, гл. Договориться ци (зовъ козы). Употреблено въ вертепной драмѣ въ слѣд. сценѣ: Клим: Ци-ци! Коза: Меее! Клим: Ци-ци! Козо: Меее! Прячется подъ Иродовъ тронъ. Клим: Отеж доцикався! й козу загубив.
Компонувати, -ну́ю, -єш, гл.
1) Составлять, сочинять. Отой дід і співав, і компонував пісні й думки. Дуже письменний був і вірші компонував.
2) Выдумывать, интриговать. Пане осауле полковий, побійся Бога! Мені здається, що ти щось недобре на нашого пана полковника компонуєш.
Куснути Cм. кусати.
Навчу́нку нар. Вслухъ.
Пантохля, -ли, ж. = пантохвель.
Синітка, -ки, ж. = синятка. Cм. синьота.
Трутина, -ни, ж. = трути́зна. Ой ти, дівчино, смійся, не смійся, та либонь же я в тебе трутини наївся. Ум. трути́нонька.
Шустелина, -ни, ж. Бѣлье, одежда? Послі давай з її хребта усю шустелину здіймати. І се, каже, наше, і се наше.
