Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пообляпуватися

Пообляпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. То-же, что и обляпатися, но о многихъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПООБЛЯПУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПООБЛЯПУВАТИСЯ"
Біловерба, -би, ж. Раст. Salix alba L. Вх. Зн. 3.
Віскривий, -а, -е. Сопливый, возгривый.
Гарнісінький, -а, -е. Очень хорошій, очень красивый. Левиц. І. 314.
Гуко́ну́ти, -ну, -неш, гл. То же, что и гукну́ти, но съ силой. Грізно гуконув Грицько. Мир. Пов. І. 116. А чоловік з борозни: «а куди?» як гуконе! Драг. 15. Гуконула гаківниця. Мир. ХРВ. 126.
Єнера́льський, -а, -е. Генеральскій. Желех.
Затлі́тися, -лі́юся, -єшся, гл. Затлѣться.
Ззува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. ззути, ззую, -єш, гл. Снимать, снять обувь.
Кришеня, -ня́ти, с. Крохотка. Ум. кришеня́тко, кришеня́точко. Употребляется но отношенію къ дѣтямъ какъ ласкательное: крошка. Дитинка ще не зовсім одужала, ще квилило кришенятко. МВ. ІІ. 180. Каліки нещасливі, діти кришеняточка, — і ті в неї не гуляли. ВМ. (О. 1862. III. 60).
Мущи́рний, -а, -е. Мортирный.
Синеголов, -ва, м. Раст. Eryngium planum L. ЗЮЗО. І. 122.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПООБЛЯПУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.