Завози́тися, -жу́ся, -зишся, гл. Затаскаться, загрязниться.
Запоро́шувати, -шую, -єш, сов. в. запороши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Начинать, начать пылить, сыпать (о снѣгѣ и пр.). Сніг то запорошить, то перейде, то знов запорошить. I2) Запыливать, запылить, запорошить. Перед нею став і сам Опанас, але не запорошеним ратаєм. 3) О глазѣ: засорять, засорить. Не дивись високо, бо запорошиш око.
Кликотіти, -кочу, -чеш, гл. = клекотіти.
Лакиза, -зи, м. Лакей (презрительно). Ум. лаки́зка. Будка проїхала оттам шестериком... і лакизка ззаду куняв.
Медитува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = метикувати. Думають кожен своє. Пан лежить, дивиться на небо та й медитує.
Підлатувати, -тую, -єш, сов. в. підлата́ти, -та́ю, -єш, гл. Чинить, починить.
Понасалювати, -люю, -єш, гл. Насалить (во множествѣ). Губи понасалювали, а тоді ще й цілуваться лізуть.
Прив'язка, -ки, ж. Снурокъ, веревочка или что либо подобное, употребляемое для привязыванія, напр. красная гарусная нитка, которой гуцулки связываютъ концы своихъ косъ., веревочка, которой постіл привязывается къ ногѣ. Прив'язку біля постола обірвав. Шила сукню та й укоротила, шила черевички та й помалила, а остаточки — на підп'яточки, а обрізочки на прив'язочки.
Присадкуватий, -а, -е. = присадистий.
Сплячий, сплящий, -а, -е. Сонный, спящій. Добре, що не спав, а як би на сплячого напали вовки, то б були розірвали.
