Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

велетів

Велетів, -това, -ве Принадлежащій великану. Видів мальовану велетову ногу. Гн. II. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛЕТІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛЕТІВ"
Будніти, -ню́, -ни́ш, гл. = дудніти. Будить вози дудніти, підківочки звеніти. Гол. Слухає — хтось дуднить. А то злодії ішли. Чуб. II. 634. (Не ошибка ли вм. дудніти?)
Вимова, -ви, ж. 1) Выговоръ, произношеніе. Ном. № 6072. 2) Обусловленное договоромъ добавочное вознагражденіе. Вимова така: окромі грошей, одежа й харч. 3) Отговорка. Ум. вимовка. Ти береш тридцять рублів, а вимовна яка есть у тебе? Хоч свита або що? Зміев. у.
Ді́до, -да, м. 1) Дѣдъ. 2) То-же, что пе́сик въ ткацкомъ станкѣ. МУЕ. ІІІ. 24. Ум. Ді́донько.
Заплазува́тися, -зу́юся, -єшся, гл. Запачкаться, загрязниться ползая.
Здмухну́ти Cм. здмухувати.
Лісно́ нар. Много лѣсовъ. У нас лісно. Полт. у.
Прянути, -ну, -неш, гл. Бросить, кинуть. Вона прянула мене на землю і била ногами. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Роспростуватися, -туюся, -єшся, сов. в. роспро́статися, -таюся, -єшся, гл. Расправляться, расправиться, выпрямиться.
Смотріти, -рю́, -ри́ш, гл. = гледіти. Смотри кінця кожній справі. Ном. № 2613.
Узаємний, -а, -е. Взаимный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛЕТІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.