Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

велетів

Велетів, -това, -ве Принадлежащій великану. Видів мальовану велетову ногу. Гн. II. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛЕТІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛЕТІВ"
Відпитувати, -тую, -єш, сов. в. відпитати, -таю, -єш, гл. Путемъ разспросовъ находить, найти, узнавать, узнать. Повіз Лейба горщик масла в місто продавати та й пішов собі на ринок купця відпитати. Рудан. І. 64.
Галахура, -ри, об. Насмѣшливое прозваніе лица духовна го званія или его домочадцевъ. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Гирун, -на, м. Коротко остриженный. Конот. у.
Задува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заду́ти, -дму́, ме́ш, гл. Задувать, задуть. На ніч стануть світло задувати. Макс. (1834), 158.
Зем, зе́ми, ж. Полъ въ домѣ, преимущественно вымощенный кирпичемъ. Він сам розорив хату свою, а брат його зем розібрав. Зем була цеглою виложена в хаті, так він цеглу повикопував. Павлогр. у. ( Залюбовск.).
Ламаний, -а, -е. Ломаный, переломленный. Харьк. Назбірали останків ламаного (хліба) сім кошиків. Єв. Мр. III. 8.
Моторя́чий, -а, -е. = моторний. Старий, а моторячий чоловік.
Парубчак, -ка, м. Молодой парень, юноша. Промовив парубчак, хитаючи головою. Левиц. Пов. 181.
Рацавий, -а, -е. = рапавий. Вх. Зн. 58.
Сухорлявець, -вця, м. Сухощавый человѣкъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛЕТІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.