Арха́нгольський, -а, -е. Архангельскій.
Підкопувати, -пую, -єш, сов. в. підкопа́ти, -па́ю, -єш, гл.
1) Подкапывать, подкопать. Ось підкопує, мовляли, під ним землю зрада.
2) — кого́. Подкапываться, подкопаться подъ кого, вредить, повредить кому. Свої своїх підкопували і чужому під ноги підвертали.
Побутніти, -ні́ю, -єш, гл. Истлѣть, сгнить, заплесневѣть. Милий, милий, що тобі є? Же ті власки побутніли, білі личка почорніли.
Повилинювати, -нюємо, -єте, гл. Облинять, отлиняться (о многихъ). з одежі усі повили́нювали — обносились.
Полудневий, -а, -е. Полуденный, южный.
Роскруття, -тя, с. Стволы молодого дерева, которыми связываюся сплавляемыя деревья въ плотъ, тальбу.
Ружан, -на, м. ? «Долини мой зеленейкі! орав би-м вас ружанами, сіяв би-м вас червоними».... — Ей, Романе, Романе! та де твої ружане? — «Ей, ружане в полонинці, а червені у липойці.»
Синити, -ню́, -ниш, гл. Окрашивать въ синюю краску, синить.
Фрела, -ли, ж. = флояра.
Цешка, -ки, ж. = цеха. — судова. Знакъ суда, знакъ призыва въ судъ (встарину). А Байду на суд позвано? Вістовець. Я сам його звав і на голому мечі судову цешку подав.
