Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поранка

Поранка, -ки, ж. = поранина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРАНКА"
Жоломі́ґа, -ґи, ж. Шутл. vulva. Вх. Зн. 17.
Забесі́дувати, -дую, -єш, гл. Заговорить. Вх. Уг. 238.
Знікчемнілий, -а, -е. Сдѣлавшійся ни къ чему негоднымъ.
Ложка́рь, -ря́, м. = ложечник 1.
Підлипчастий, -а, -е. 1) Пристающій, липкій. 2) Тѣсный, узкій, въ обтяжку. Штани підлипчасті. Мнж. 189. Підлипчаста халява. Полт. г.
Поскалічувати, -чую, -єш, гл. Искалѣчить (многихъ).
Придуха, -хи, ж. Недостатокъ свѣжаго воздуха. Риба від придухи йде на лотоки.
Приссати, -ссу, -ссеш, гл. Присосать. Став виходить із води, — так ні: так його и приссало, і ноги не витягне з болота. Чуб. II. 138.
Рукодільство, -ва, с. Ремесло, кустарный промыселъ. Він живе хліборобством тілько, ніякого рукодільства не знає. Новомоск. у.
Скалубина, -ни, ж. Скважина, трещина. Чуб. V. 683. Як пан Біг дає, то й скалубинами пхає, а як відбирає, то й двері не замикає. Фр. Пр. 91. Дивиться господарь скалубиною, що робит жовнірь з господинею. Гол. І. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.