Визублювати, -блюю, -єш, сов. в. визубити, -блю, -биш, гл. Зазубривать, зазубрить.
Лима́нний, -а, -е. 1) Относящійся къ лиману 1. 2) Озерный.
Переколядувати, -ду́ю, -єш, гл. Окончить колядовать.
Подать, -ти, ж. = податок. Ой сам же Бог бачить з неба, що на подать грошей треба.
Поспашувати, -шую, -єш, гл. О травѣ, хлѣбѣ, находящихся на корню: дать скотинѣ ихъ выпасти. Коли жито чи пшениця дуже ростуть з осени, то щоб не пішло в стрілки, то треба пускати скотину по йому пастись — поспашувати.
Пригінчий, -чого, м. Надсмотрщикъ надъ рабочими.
Ржати, ржу, ржеш, гл. Ржать. Коники ржали його везучи.
Сопільник, -ка, м. Свирѣльщикъ. Ісус побачив сопільників.
Утішний, -а, -е. Веселый, пріятный. Що то за втішні та швидкі тії харьківські молодиці. Такий утішний, гей би мене на сто коней посадив був.
Фасолька, -ки, ж. — дика. Раст. Astragalus glyciphyllos.
