Го! I меж. Употребляется въ видѣ го-го-го! или го-гов! для оклика.
Ґрунті́вка и грунті́вка ж. Усадьба. Вона хоча й сирота, а грунтівка і хата своя і поля день п'ять.
Замоли́ти Cм. замолювати.
Кожух, -ха, м. Тулупъ, шуба. Казав пан — кожух дам, та й слово його тепле. Трудно літом без корови, а зімою без кожуха. Ум. кожушок. Ув. кожушище. Тілько зосталось стареє волище, дране кожушище.
Позасновувати, -вую, -єш, гл.
1) Основать (во множествѣ).
2) Заткать (паутиной во многихъ мѣстахъ). Павутиною павуки позасновували.
Понагноювати, -но́юю, -єш, гл. Унавозить (во множествѣ).
Садіння, -ня, с. Сажаніе, посадка (растеній). Сю весну посадив півсотні яблунь; та як би після того садіння та часто дощі, а то воно й сохне.
Сіроман, -на, м. = сіроманець. Вовки-сіромани нахождали.
Топтати, -пчу, -чеш, гл.
1) Топтать. годі тобі мишей топтати! — говорятъ тому, кто безъ необходимости топчется, ходить туда и сюда въ комнатѣ.
2) Попирать. Топтати закон. Иногда въ торжественномъ стилѣ вмѣсто топчу, то́пчуть и пр. — топтаю, топтають и пр. Вже тепер правду ногами топтають.
3) Утаптывать; — доро́гу, стежку. Часто ходить, ухаживать. Чи я тобі не казала, кучерявий хлопче, що до мене кращий 'д тебе доріженьку топче.
4) Стаптывать (обувь).
5) Оплодотворять (о птицѣ). Когут топче кури.
Шкопиртка, -ки, ж. Палка, которою шкопиртають. Cм. шкопиртати.
