Бочити, -чу, -чиш, гл.
1) Сбочивать, ѣхать въ сторону.
2) Смотрѣть въ сторону.
Валити, -лю, -лиш, гл. 1) Валить, сваливать. Своє на ніжки ставить, а чуже з ніг валить. 2) Идти впередъ; двигаться массою. Сліпому нема гори: куди попав, туди и вали. Так валкою і валить. 3) — вал. Прясть вал 2. Нумо вал валити.
Життє́чко, -ка, с. Ум. отъ життя.
Завола́ння, -ня, с. Призывъ, зовъ.
Зіска́кувати, -кую, -єш, сов. в. зіско́чити, -чу, -чиш, гл. Соскакивать, соскочить.
Набербе́рити, -рю, -риш, гл. Намѣшать, наболтать чего.
Неслух'яний, -а, -е. Непослушный.
Округлість, -лости, ж. Круглота, шаровидность.
Поприкручувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и прикрутити, но во множествѣ.
Шкульний, -а, -е. = шкулкий.
