Браво нар. Хорошо, красиво. Казав москаль «право», та й збрехав браво. посл. ум. бравенько, бравесенько.
Вара! I, меж. Нe тронь! прочь! Вара від мене! «Ой вара, вара, нові новобранці: ой є в мене иншії коханці.» — Ой чомусь тоді не казала: «вара!» як єсь од нас подарунки брала.
Гу́ркало, -ла, с. 1) = Гуркотій. 2) Домовой. 2) Дѣтская игрушка: родъ погремушки на ниткѣ. 4) Маленькій водопадъ. 5) = Суреля. Одкидав сурелі (або гуркала).
Дворя́к, -ка́, м. = Двора́к. Ум. Дворя́ченько. Став дворяченько да став на поміст, прилітає до дворяка вість. — Здоров, здоров, пане зятю, чужий та не наш, бо вже твоїй миленької на світі не мат.
Задни́ти Cм. задинати.
Луна́, -ни, ж. 1) Отраженіе свѣта, отблескъ, зарево. Базарь горить, а на море луна йде. 2) Отраженіе звука, эхо, отголосокъ. Задзвонили, задзвонили, — пішла луна гаєм. Розпочав нам Шевченко довгу і широку, справді вже рідну пісню, — пішла луна по всій Україні. . Аж луна пішла (так голосно). Робила як могла, щоб таки добра луна дійшла до того, кого мені треба. 3) Куриная слѣпота (болѣзнь)?. Cм. лунавий.
Перехимородити, -джу, -диш, гл. Пересилить въ интригахъ, хитростяхъ, колдовствѣ. Він ледачий химороду химородить. Ну, та я його перехимороджу.
Підосінь, -ни, ж. Начало осени.
Посівкатися, -каюся, -єшся, гл. О матеріи: сдѣлаться рѣдкой, подобной кисеѣ. Уже вона (спідниця) і так посівкалась, а як почну у буддень носить, дак і роспадеться зовсім.
Роскрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. роскрастися и розікрастися, -дуся, -дешся, гл.
1) Раскрадываться, разокрасться.
2) Только сов. в. Сдѣлаться воромъ.
