Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поточити

Поточити, -чу́, -чиш, гл. Источить, изгрызть. Стор. МПр. 62. Бач, як поточило дерево — мабуть шашіль.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОЧИТИ"
Бражка, -ки, ж. Ум. отъ брага.
Лину́ти 2, -ну, -неш, гл. Политься, хлынуть. Як линув дощ. Черк. у. Линув на лоб йому води. Мкр. Г. 57. Горщик як брязне об піл, як линуть на мене помиї. Г. Барв. 225.
Мандрува́ння, -ня, с. Странствіе.
Намудрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Намудрить.
Обсохнути. Cм. обсихати.
Поморозити, -жу, -зиш, гл. Поморозить. Мороз поморозив (гречку). Рудч. Ск. І. 90. Білі ніженьки мороз поморозить. Чуб. V. 84.
Привершуватися, -шуюся, -єшся, гл. Нарастать, увеличиваться. Що — року по рублеві привершується. Н. Вол. у.
Псюрниця, -ці, ж. Жена псаря, любительница собакъ.
П'ятенятко, -ка, с. Въ сказкѣ, шутливо: дитя пятницы. П'ятінка з маленькими п'ятенятками. Мнж. 112.
Синити, -ню́, -ниш, гл. Окрашивать въ синюю краску, синить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.