Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поточний

Поточний, -а, -е. Текущій; обыденный. Поточні потреби.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОЧНИЙ"
Богомілець, -льця, м. Богомолець.
Буздигарня, -ні, ж. = буцегарня.
Виваляти 1, -ляю, -єш, гл. 1) Повалить все или многое. Сунулись тії тури в пущу, — так і виваляли дерево. ЗОЮР. II. 204. 2) Вывалять, обвалять во что, испачкать какимъ-либо сыпучимъ веществомъ. Упустив хлібу виваляв у пісок, — як же його тепер їсти?
Горюва́льниця, -ці, ж. Женщина бѣдстдующая, горюющая. Моя й матінко рідна! Моя й скитальниця, моя й горювальниця. Мил. 195. Ум. Горюва́льничка. Моя й дочко, моя й горювальничко! Мил. 219.
Зав'Яли́ти, -лю, -лиш, гл. = зв'ялити. Не зав'ялив би свої літа молодії, як тепер в'ялить. О. 1862. X. 13.
Збі́ранка, -ки, ж. = збіранина і.
Обважніти, -ні́ю, -єш, гл. Отяжелѣть. І ноги й руки так обважніли, що й лихо. Васильк. у.
Притемком нар. Во время темноты. Напав на його притемком та добре попобив, — так не вгадав, хто й бив. Черниг. у.
Тупісічко нар. = тупісінько. Шейк.
Ув'язлий, -а, -е. Завязшій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТОЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.