Бирувати, -ру́ю, -єш, гл. Мочь, быть въ силѣ.
Варівний, -а, -е. = варівкий То варівне місце.
Вередувати, -дую, -єш, гл.
1) Капризничать, прихотничать, перебирать, привередничать. Тогді їм (запорожцям) таки й тісніше стало, бо вередувати почали. Тепер ти вередуєш: будеш їсти печену редьку.
2) Перебирать (польск. wertować?). Вередував дерево: чи більше сухого, чи більше зеленого.
Виполоски, -ків, м. мн. Грязная вода отъ мытья, помои.
Зграсува́ти, -су́ю, -єш, гл. Уничтожить до основанія.
Здріга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. здрігну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Вздрагивать, вздрогнуть. Троянці всі здрігнули. Здрігнувся сердешний Яків, почувши це.
Переполовинити, -ню, -ниш, гл. см. переполовинювати.
Повивалювати, -люю, -єш, гл.
1) Вывалить (во множ.).
2) Высунуть (языки — о многихъ). Дванадцятеро левів роти пороззівляли, язики повивалювали.
Таємниця, -ці, ж.
1) Секретное мѣсто.
2) Тайна. Маю я їдну таємницю, але ніхто її від мене не возьме.
Щербина, -ни, ж. Зазубрина, брешь, изъянъ. Як умре дитина, то мала щербина; а як тато або мама, то велика яма. Ум. щербинка.
