Відкручувати, -чую, -єш, сов. в. відкрутити, -чу, -тиш, гл. 1) Откручивать, открутить. Трохи голови не відкрутив із чубом. 2) Отвинчивать, отвинтить.
Клюпати, -паю, -єш, гл.
1) Стучать.
2) = клюкати 1. Жонва клюпає дзьобом в дерево.
Му́тно нар. Мутно.
Наду́дкуватий, -а, -е. Съ полнымъ стеблемъ. Очерет густий та й надудкуватий.
Нестравний, -а, -е. Несваримый, неудобоваримый.
Повільно нар.
1) Свободно, вольно.
2) Свободно, просторно. В хаті стало повільніше,
3) Умѣренно.
4) Медленно. Ум. повільне́нько. То дощ, то знов спека, пита що й Боже! А як би повільненько, то хліб кращий був би.
Проступати, -па́ю, -єш, сов. в. проступити, -плю́, -пиш, гл.
1) Проходить, пройти впередъ. Так тісно, що й проступити не можно.
2) Преимущ. сов. в. Провиниться. Я проступила Богу і людям добрим. Мабуть я грішник, або мій батько, або мати чим проступили, та на мені кара божа почувається.
Розбрязкатися, -каюся, -єшся, гл. Сильно бряцать, звонить чѣмъ.
Роскладувати, -дую, -єш, гл. = роскладати.
Росполонюватися, -нююся, -єшся, сов. в. росполони́тися, -нюся, -нишся, гл.
1) Расширяться, расшириться, распространяться, распространиться, разростаться, разростись. Тепер малий садок, а як росполониться, то буде дуже гарний. Он ба, як малина росполонилась.
2) Разлиться (о рѣкѣ). Дніпро росполонився, що й не можна проїхати.
