Витрюхати, -хаю, -єш, сов. в. витрюхнути, -ну, -неш, гл. = витрухати, витрухнути. Скрипить дуплинаста деревина від вітру і зовсім, здається, зогнила: середина витрюхла, випала.
Гальонка, -ки, ж. Парчевая лента. мн. гальонки. Головной дѣвичій уборъ изъ парчовой ленты.
Ді́вчи́на, -ни, ж. 1) Дѣвица, дѣвушка, дѣвочка. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Дівчино моя зарученая, чого ж ти така засмученая? Погуляла дівчиною років зо три. 2) Также: Кра́сна ді́вчина. Названіе дѣвушки, стоящей около матері въ игрѣ въ ворона. 3) Ді́вчина з ві́драми. Одно изъ созвѣздій. Ум. Ді́вчинка, дівчи́нонька, дівчи́ненька. Ой у полі криниченька, — орли воду п'ють, а вже ж мою да дівчинку до шлюбу ведуть. Кохав козак дівчиноньку, як батько дитину. мн. ч. не имѣетъ, а въ необходимыхъ случаяхъ употребляется мн. ч. отъ дівча: дівча́та (Cм. Дівча).
Здоби́чник и здоби́шник, -ка, м. Разбойникъ, хищникъ. Ой як взяли наші чумаченьки з під байраку виходити, ой як узяли вражі здобишники частом до нас доїздити.
Кось-кось! меж. Зовъ лошади: кось, косъ, косъ!
Наклопота́тися, -почу́ся, -чешся, гл. Нахлопотаться.
Повставати II, -таю́, -єш, сов. в. повстати, -стану, -неш, гл. 1) Возставать, возстать, возмутиться. При Хмельницькому одностайне за Вкраїну повстали. 2) Подниматься, подняться. Над зеленими ярами повстав легесенький туман. Галас повстане. 3) Возникать, возникнуть. Те, що повстало з самого життя народнього.
Самовоз, -за, м. Промышленникъ, нанимающій сукновальную мельницу, для которой сукна самъ собираетъ у хозяевъ ихъ и затѣмъ самъ ихъ доставляетъ обратно.
Сплодити, -джу, -диш, гл. Произвести на свѣтъ, родить. Та бодай тая річка риби не сплодила. Не той тато, що сплодив, а той, що вигодував, що до розуму довів.
Тривалий, -а, -е. 1) Продолжительный.
2) Прочный, основательный.
