Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

укурити

Укурити, -ся. Cм. укурювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКУРИТИ"
Бешкет 2, -ту, м. = бескет. Київ усе по бешкетах та по кручах. Зміев. у.
Вилкастий, -а, -е. Вилообразный. Вх. Лем. 398.
Ґа́ґати, -ґаю, -єш, гл. = Ґеґати. Вх. Лем. 406.
Заса́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. засапатися, -паюся, -єшся, гл. Запихиваться, запыхаться. Втомивсь, засапавсь, спотикався. Котл. Ен. III. 20.Чого ж ти так засапалась? — Я мовчу: не здишусь. Г. Барв. 397.
Куснути Cм. кусати.
Обпинка, -ки, ж. = обгортка 1. Гол. Од. 71.
Соняшний, -а, -е. Солнечный. Дні були чудові, тихі, соняшні. Левиц. І. 426. Соняшний світ.
Сюд нар. = сюда. Я сюд-туд, — нема коня. Н. Вол. у. Не сюд, не туд, не сяк, не так. Чуб. V. 1146.
Химерно нар. Странно, смѣшно.
Чв'якати, -каю, -єш, гл. 1) Чавкать. Свині чв'якнули. Также то-же, что и плямкати. Пити хоче, і ніхто їй не дасть, тіки ротом чв'яка. Чуб. II. 294. 2) Говорится о звукѣ воды, вытѣсняемой ногой изъ подъ обуви или изъ дырявой обуви. Cм. чвохтіти, чв'якотіти. Коли б його постоли мокрі так не чв'якали. Г. Барв. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УКУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.