Виторочувати, -чую, -єш, сов. в. виторочити, -чу, -чиш, гл.
1) Выдергивать, выдернуть (нитки изъ ткани)
2) Вырывать, вырыть. Кертиця виторочиш землю.
Домо́чок, -чка, м. Ум. отъ дім.
Криниченька, -ки, ж. Ум. отъ криниця.
Лопуши́стий, -а, -е. Широколистый. Корнем коренистая, листом лопушистая.
Приятелювати, -люю, -єш, гл. Пріятельствовать, дружить.
Птаство, -ва, с. соб. Птицы. Хиже птаство на степу. Дрібне птаство.
Тринадцятка, -ки, ж. Полотно въ 13 пасмъ. Ум. тринадцяточка.
Цісарський, -а, -е. 1) Австрійскій.
2) Императорскій. Цісарський стрілець.
Швабка, -ки, ж. Нѣмка.
Шипот, -та, м. 1) Шепотъ. Чую: шипот, — аж то він шепочеться з дівчиною. 2) Струя воды, бьющая съ горы внизъ. 3) Порогъ на рѣкѣ.
