Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

укуситися

Укуситися, -шуся, -сишся, гл. Укусить себя. Укусись за язик, та й мовчи. Ном. № 1126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКУСИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКУСИТИСЯ"
Акаде́мик, -ка, м. 1) Академикъ, членъ академіи. 2) Студентъ академіи, университета. Желех.
Любля́та, -ля́т, с. мн. = люб'ята.
Обтісуватися, -суюся, -єшся, сов. в. обтеса́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Обтесываться, обтесаться.
Передслово, -ва, с. = передмова. Шевч. (1883), 140.
Підсіяти, -сію, -єш, гл. Посѣять еще немного.
Поважко нар. Тяжеловато.
Пришанувати, -ную, -єш, гл. Угостить, принять гостей. І до людей було піде, і сама пришанує. О. 1861. X. 38.
Пронудитися, -джуся, -дишся, гл. Проскучать.
Проривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. прорити, -рию, -єш, гл. Прорывать, прорыть. «Одчини, луплене теля!» — Не 'дчиню. — «Ну, носом прорию». Рудч. Ск. І. 40.
Розвлать подерниця, — -ти — -ці, ж. Раст. Aira caespitosa. Шух. І. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УКУСИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.