Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уладіти

Уладіти, -дію, -єш, гл. = владіти. Нащо ж мені, добродію, людьми уладіти? Грин. III. 615.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛАДІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛАДІТИ"
Бузув'Я, -яти, с. = бузівок. Ум. бузув'ятко.
Гицлювати, -люю, -єш, гл. Заниматься истребленіемъ собакъ.
Локши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Рѣзать на мелкіе куски. 2) Бить; рубить. Так в гніві сильно їх локшив. Котл. Ен. VI. 32. Як назбігалось людей!.. Хто з сокирою, хто з ціпком, хто з вилами, а жінки з кочергами, — давай локшити того вовка. Чуб. II. 117.
Мушта́тий, -а, -е. Мохнатый. Александров. у. Мнж. 185.
Наздогна́ти Cм. наздоганяти.
Облав, -ву, м. 1) = облава. 2) Облава. Вх. Зн. 42.
Осиротити, -чу́, -ти́ш, гл. Осиротить. А вража дочко! ти мене осиротила! Мій Василь од мене одцурався. МВ. І.
Проклятущий, -а, -е., Ум. отъ проклятий. Бранное слово. Така натура вже проклятуща удасться. Рудч. Ск. II. 174. А проклятущий хміль як рута зеленів. Греб. 371.
Пузвеликий, -а, -е. Указательный (о пальці). Пузвеликий палець. Черк. у.
Сировець, -вцю́ и -вця, м. = сирівець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЛАДІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.