Дво́рка, -ки, ж. = Двірка. Їден чобіт на обцасі, а другий на корку; а хто хоче біду знати, най ся візьме дворку. Ой чи дворка, чи не дворка, аби в дворі була, уже ж вона, пане брате, робити забула.
Згрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Согрѣть. Та не вітер його не звіє, ні сонце його не згріє.
Кальвинець, -нця, м. Кальвинистъ. (Українські пани), приподобляючись до панів ляхів, робились римськими католиками, кальвинцями, лютеранами.
Перешевка, -ки, ж. Дратва, которою пришиваютъ передки.
Підотаманчий, -чого, м. Помощникъ атамана, старшаго, напр. у досвітчаного отамана.
Попорожніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться пустымъ. Треба збірати швидче кавуни, а то попорожніють: дощу нема, а спека.
Розгонити, -ню, -ниш, гл. = розганяти. Гуща дітей не розгонить.
Синь, -ні, ж. Синева. За пташкою у сині вітати.
Смішно нар. Смѣшно. Хоч смішно, аби затишно.
Ужище, -ща, с. Веревка. Cм. ужисько.
