Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уланів

Уланів, -нова, -ве Принадлежащій улану. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛАНІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛАНІВ"
Безубитно нар. Черезчуръ, чрезвычайно, чрезмѣрно. Мнж. 176. Їла, безубитно їла, як із голодного села пани узяли мене в город. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Джорело, -ла, с. и пр. = Джерело и пр.
Запо́внити Cм. заповняти.
Клюква, -ви, ж. = ключина 2. Вх. Зн. 26.
Подолячка, -ки, ж. = подолянка. Желех.
Приоставати, -таю́, -єш, сов. в. приостати, -стану, -неш, гл. Переставать, перестать. Янко ходив, а далі і приостав ходити. Федьк.
Проскурниця, -ці, ж. Просвирня. Гості позаймали всі людські хати, стали в дяка, паламаря, проскурниці. Левиц. І. 183.
Трейцятий, -а, -е. числ. = тридцятий.
Фарб'ярня, -ні, ж. Красильня. Желех.
Шкопердати, -да́ю, -єш, гл. = шкопиртати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЛАНІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.