Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уланів

Уланів, -нова, -ве Принадлежащій улану. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛАНІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛАНІВ"
Гонта́рь, -ря́, м. Кровельщикъ, покрывающій крыши гонтомъ.
Дряпа́ч, -ча́, м. 1) = дряпак.
Залига́ти Cм. залигувати.
Замокрі́ти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться мокрымъ; вспотѣть. Аж замокріла йому чуприна од поту.
Зсуропити, -плю, -пиш, гл. Смѣшать различнаго рода зерновой хлѣбъ. Зсуропив мішок пшениці та кукурузи та й змолов. Міусск. окр.
Кукунець, -нця́, м. ? Cм. куконочка.
Невгамований, -а, -е. Неудержимый. Нашою втіхою буде сила нашого духу невгамованого. К. (О. 1861. VI. 33).
Пискарь, -ря, м. Рыба: пискарь, Golio vulgaris. Браун. 25.
Підборкати Cм. підборкувати.
Погадка, -ки, ж. = погаданка. Ум. погадочка. Як я собі погадаю свої погадочки. Грин. III. 255.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЛАНІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.