Віттіль, віттіля, нар. = відти.
Дужний, -а, -е. Дугообразный, сводообразный. Дужна стеля.
Заче́рствіти, -вію, -єш, гл. Зачерствѣть. Була колись правда, та зачерствіла. Довго хліб їмо, уже аж зачерствів.
Кеп, кепа и кпа, м.
1) Дуракъ, глупецъ. Було не кпити з Микити, бо Микита і сам кеп. Не таким кпам, пане-брате, в Польщі крулювати.
2) Карточная игра въ дураки. Які ж були до карт охочі..., — гуляли часто до півночі... у памфиля, в візка і в кепа.
Повагом нар. Медленно, не спѣша, протяжно. Не хапайсь пісні співать — повагом! Стали по душі дзвонити во всі дзвони та повагом, та жалібно. А ніч іде, іде собі повагом.
Позатиллю нар. Сзади. А молода Марусенька позатиллю йде.
Приходитися, -диться, сов. в. прийти́ся, -деться, гл. безл.
1) Приходиться, прійтись. Десь прийдеться тут пропасти. Не приходиться москаля дядьком звати.
2) Случаться, случиться прійтись. Не приходилось бачити.
3) Доставаться, достаться. У кого мало жита, нехай не розсіває, бо воно і так гірко приходиться.
4) до чого приходитись. Къ чему идти. Він знав, до чого се приходиться, здрігнув увесь.
Проповідь, -ді, ж. Проповѣдь.
Проступок, -пку, м.
1) Прегрѣшеніе, вина. Перед Господом Богом грішимо всілякими проступками, — всілякими гріхами. Підвести кого на проступок.
2) Проходъ. Він мені що далі, то все більше проступку не дає, а я втікаю, ховаюсь од його.
Скалка, -ки, ж.
1) Лучина, щепка. Спалками на Поділлю світять. Я скалками засвітила.
2) Заноза.
3) Кусокъ, осколокъ кремня, стекла и пр.
4) Искра, отраженный лучъ сонца. З груби скалки скачуть. Мороз, аж скалки скачуть.
5) Ледяной кристаллъ въ формѣ стрѣлы, иглы (при замерзаніи воды).
6) Узоръ на окнахъ отъ мороза. Скалки мороз малює на вікнах.
7) Жирная капля на водѣ.
8) Бѣльмо на глазу.
9) Раковина створчатая. Ум. ска́лочка. Розіб'ю в скалочки отой каламарчик.
